Опіяка

Словник Грінченка

Опія́ка, -ки, м. Пьяница. Черк. у. К. Бай. 41. Мир. ХРВ. 235. ОПИЯ́КА, и, чол., розм. Те саме, що п'яниця. — З якої ласки не спати мені по почах, щоб який опияка, підкравшись, не злякав гетьманової молодої? (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 101).

Про опіяцтво(алкоголізм)

Алкоголізм, або алкогольна залежність — характерна психофізична залежність від алкоголю, основою якої є його наявність в обмінних процесах людського організму, яка розвивається внаслідок хронічного зловживання спиртними (алкогольними) напоями. У ширшому розумінні алкоголізм — сукупність шкідливих звичок, пов'язаних із зловживанням алкоголем, впливів на здоров'я, життя, працю і добробут людей. Психологічно має дві стадії: звичка та хвороба.

Ряд ознак

1.Хворобливий потяг до алкоголю; 2.Ріст толерантності (зростає витривалість до великої кількості алкоголю); 3.Втрата кількісного контролю; 4.Наявність синдрому відміни або абстинентного синдрому. Однозначним є визначення впливу алкоголю на організм людини, як порушення нормального функціонування, що характерне появою різного роду соматичних захворювань. Ці захворювання разом з алкоголізмом на 15—17 років вкорочують життя людини. Понижена працездатність мозку, яка спричинює негативні зміни в центральній нервовій системі, особливо процесів мислення, пам'яті, уяви, сприйняття, відчуття. Перш за все відбувається отруєння кори головного мозку, де концентрація алкоголю на 60—70 % більша, аніж в крові. Аналогічні показники простежуються і на потомстві. Відхилення фізичного й розумового розвитку дітей з'являються як результат зачаття в нетверезому стані, або вплив алкоголю на плід, що розвивається в утробі матері. Виникає загроза епілепсії у дітей, оскільки алкоголь вільно проникає у плід через плаценту, пошкоджує нервову систему. Алкоголь — наркотична отрута, що діє насамперед на нервові клітини кори головного мозку. При цьому значно ослаблюється процес гальмування і відносно переважає процес збудження. Великі дози алкоголю чинять паралізувальний вплив на деякі відділи центральної нервової системи. При ураженні центрів довгастого мозку порушення терморегуляції, дихання і серцевої діяльності — так званий коматозний стан. Алкоголізм викликає глибокі розлади діяльності шлунково-кишкового тракту, печінки, органів дихання, нирок, статевих залоз та ін. Організм алкоголіка втрачає опірність до захворювань. Алкоголізм зумовлює стійкі порушення психіки, велике зниження працездатності, швидку стомлюваність, ослаблення пам'яті, деяку безтурботність, брехливість, несталість настрою, дратівливість і схильність до конфліктів. На ґрунті алкоголізму бувають запої, розвиваються різні психози—біла гарячка, корсаковський психоз та ін. Алкоголізм призводить до побутових і виробничих травм, аварій на транспорті, злочинів, порушень правил громадської поведінки, руйнування сімей.

Динаміку розвитку алкоголізму

початковий: соматичні відхилення не простежуються, окрім порушень функцій окремих органів або систем; перехід від епізодичного до систематичного вживання алкоголю. Соматичні патології окреслюються, як порушення апетиту, шлунково-кишкові розлади; хронічний: формується протягом кількох років. Фізичний потяг до спиртного характерний похмільним синдромом, максимальною толерантністю; наступна фаза найважча, вона окреслюється як втрата будь-якого контролю з метою заспокоєння психофізичного дискомфорту. Психічне звикання та стійкість організму розвиваються паралельно і послідовно. Соматично ушкоджені окремі органи й системи, у деяких випадках з незворотними патологіями.

Джерела інформації

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. GreenFacts: Scientific Facts on Alcohol — реферат дослідження Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я 2004. «День»: Алкоголізм із дитячим обличчям Likar.org.ua: Алкоголізм (рос.) Статті на тему проблеми та лікування алкоголізму — бібліотека медичного центру «Відродження».

Література

Гуревич Я. Є. Пияцтво губить людину. — К., 1958. Бехтерев В. М. Алкоголизм и борьба с ним. — Л., 1927. Стрельчук И. В. Клиника и лечение наркоманки. — М., 1956. Є. Д. Желібо, Н. М. Заверука, В. В. Зацарний. Безпека життєдіяльності. — Київ: Каравела, 2002. П. М. Левитський, В. С. Язловецкий. Вред алкоголя и никотина. — Київ: Радянська школа, 1987. В. З. Роговин, Н. Ф. Наумова. Культура розумного потребления. — Москва: Педагогіка, 1987. А. В. Чаклін, И. Л. Милиевская. Сохранить здоровье смолоду. — Москва: Педагогіка, 1987. Братусь Б. С., Сидоров П. И. Психология, клиника и профилактика раннего алкоголизма. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. — 144 с. Алкоголизм (Руководство для врачей) / Под ред. Г. В. Морозова, В. Е. Рожнова, Э. Я. Бабаяна. — М.: Медицина, 1983. — 432 с.