Клак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:18, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Клак, -ка, м. 1) = Клоччя. Хунта клаків не варт. Ном. Клаки йдуть на підкиння в рядних. НВолын. у. Ніякий дружбонька, ніякий, має квіточку з клаків. О. 1862. IV. 17. 2) Клыкъ (свиной). Вх. Лем. 425.