Кам’яниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:35, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кам’яниця, -ці, ж. 1) Каменное строеніе. Денеде стояли по подолу кам’яниці, а то все було дерев’яне. К. ЧР. СЗ. Алканабашу за білу руку брала, у світлицікам’яниці зазивала. АД. І. 211. 2) Ловушка для воробьевъ, сдѣланная изъ четырехъ кирпичей, прикрываемыхъ пятымъ, а этотъ послѣдній поддерживается небольшою палочкою.
