Руйновище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:50, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Руйно́вище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.