Крапелька

Крапелька, -ки, ж. Ум. отъ крапля.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Зменш.-пестл. до крапля 1. Червона глина бризнула трьома кров'яними крапельками на білу Карпову сорочку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 273); Мряка обсіла кожух і капелюх Паньків дрібними крапельками (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159). ♦ До [останньої] крапельки — те саме, що До [останньої] краплі (див. крапля). — Чортові парубки видудлили все до останньої крапельки, — сказала Марія (Нечуй-Левицький, II, 1956, 118).

2. тільки одн., перев. чого, перен. Зменш.-пестл. до крапля 2. Слізоньки ллються дрібні: Крапельку власної долі, Власного щастя крихітку... Просять дурні (Павло Грабовський, I, 1959, 353); Він не міг відмовитись хоч від невеличкої іронії, хоч від крапельки ущипливості (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 145). ♦ Ні (ані, і) крапельки — те саме, що Ні (ані, і) краплі (див. крапля).

Словник фразеологізмів

• ані́ (ні) ка́пельки (кра́пельки). Ніскільки, анітрохи. — І вам не шкода було кидати свого добра? — спитала Христя. — Ані капельки,— одказала Марія спокійно (Панас Мирний); А жалості в нього [Грицька] — ні капельки (Панас Мирний).

• ані́ (ні) ка́пельки (кра́пельки). Ніскільки, анітрохи. — І вам не шкода було кидати свого добра? — спитала Христя. — Ані капельки,— одказала Марія спокійно (Панас Мирний); А жалості в нього [Грицька] — ні капельки (Панас Мирний).

• кра́пля в кра́плю; ка́пля в ка́плю, зі сл. схо́жий на кого, до кого; пі́ти, вда́тися у кого. Повністю, дуже. Ні його сила, ні його прості риси обличчя не передалися дітям — обоє, крапля у краплю, пішли в матір (М. Стельмах); У Василя три сини,— парубки, що маків цвіт. Здорові... капля в каплю у вітця вдалися (І. Франко). крапли́на в крапли́ну. Якби йому ще зняти зо три десятки років,— став би він краплина в краплину схожий на Боба (Є. Гуцало). кра́пелька в кра́пельку. Одного разу він наснився мені крапелька в крапельку схожим на дядька Ничипора (Н. Тихий).

• кра́пля в кра́плю; ка́пля в ка́плю, зі сл. схо́жий на кого, до кого; пі́ти, вда́тися у кого. Повністю, дуже. Ні його сила, ні його прості риси обличчя не передалися дітям — обоє, крапля у краплю, пішли в матір (М. Стельмах); У Василя три сини,— парубки, що маків цвіт. Здорові... капля в каплю у вітця вдалися (І. Франко). крапли́на в крапли́ну. Якби йому ще зняти зо три десятки років,— став би він краплина в краплину схожий на Боба (Є. Гуцало). кра́пелька в кра́пельку. Одного разу він наснився мені крапелька в крапельку схожим на дядька Ничипора (Н. Тихий).

• ані́ (ні) ка́пельки (кра́пельки). Ніскільки, анітрохи. — І вам не шкода було кидати свого добра? — спитала Христя. — Ані капельки,— одказала Марія спокійно (Панас Мирний); А жалості в нього [Грицька] — ні капельки (Панас Мирний).

Ілюстрації