Лушпина

Лушпи́на, -ни, ж. 1) = Лушпайка. Не жалій хазяїна, їж картоплю з лушпиною! Ном. № 10381. Горіхові лушпини. 2) Скорлупа яицъ. Ум. Лушпинка, лушпиночка.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 560.

ЛУШПИ́НА, и, жін. Те саме, що лушпайка. Ковтав [Сеспель] ту картоплю, ледь зідравши сяк-так лушпину (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 310); Знають той колос, стебло і лушпина, Що, як доспіє зерно золоте, Серп їх нещадний зітне і змете (Іван Франко, X, 1954, 59); * У порівняннях. — Звик я, — каже, — в цьому лісі, Як лушпина при горісі (Леонід Первомайський, Казка.., 1958, 25); // Шматок лушпайки. Незабаром летіла до мене в двері надкушена кислиця, шматок соняшника або з кавуна лушпина (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 26).

Ілюстрації

x140px