Знаття
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:57, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Знаття́, -тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). Коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав. Ном. № 5407.
