Згомоніти

Згомоніти

Сучасні словники

ГОМОНІТИ, ню, ни́ш, недок.

1. Розмовляти тихо, приглушено. Довгенько гомоніли пани між собою, а ще довше після того мовчали (Марко Вовчок, I, 1955, 119); В кімнаті моїй тихо. За причиненими дверима ще й досі гомонять старі (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 173); // Говорити, розповідати про кого-, що-небудь. Люди гомоніли, що кожної ночі якась біла тінь виходила з Федорової хати й прямувала до панського будинку (Панас Мирний, IV, 1955, 236); Гомонять, що я сирітка І сиріткою зросла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 250); — А яке він на тебе справив враження, Сергію Павловичу? Справді він такий учений, як ото про нього дехто гомонів? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 92).

Ілюстрації

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)