Мент
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:38, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мент, -ту, м. Мигъ. У-мент. Вмигъ. Сів на хазяйського коня, вмент придув із горілкою. Драг. В один мент одно за ’дним переміняється. Г. Барв. 466.