Ахати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:30, 28 лютого 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
А́хати, -хаю, -єш, сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. I. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37.