Хаверя
Словник Грінченка
Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею. Полт.
Сучасні словники
Те саме, що і хуртовина, метелиця.
Сильний вітер із снігом; заметіль. Реве, стогне хуртовина, Котить, верне полем (Тарас Шевченко, I, 1963, 34); Завиває хуртовина, Вітер валить з ніг; Не потрапиш, де хатина, — Все засипав сніг (Павло Грабовський, I, 1959, 533); А хуртовина вже така розігралася, що з ніг валить. Вітер жменями сніг у лице кидає, дух забива (Гнат Хоткевич, I, 1966, 166); Хуртовина гасала по полю і наскрізь продувала людей (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 58); Не вмістиш цієї картини, Мабуть, ні в яке полотно: Гудуть у степу хуртовини, А шахти ростуть все одно! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 222); * У порівняннях. Здається, тільки що промчалась тут біда, Мов хуртовина грізная, раптова (Леся Українка, I, 1951, 71).
Буря (у 1 знач.), ураган. Як зробилась на Чорному морі страшенна хуртовина.., дак чим Олексій Попович вирятувався? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 452); Буря валила легкі літні юрти й намети. Котився посуд, ковдри, одяг... Злякана отара помчала світ за очі, і піскова хуртовина гнала її все далі... (Зінаїда Тулуб, В степу... 1964, 72); // перен., розм. Те саме, що вихор1 2. Він був для мене наче паличка дирижера [диригента], що викликає раптом з мертвої тиші цілу хуртовину згуків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 232); В повітрі — хуртовина з квіток: летять троянди, летять піони, дощем сиплються сині волошки (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 64); Хлюпнувся у річку. Іван — в Інгульці! Прожектор піймав його. Куль хуртовина, — По ньому стріляли німецькі стрільці... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 20)
Ілюстрації
Приказки
Де зима без снігу – там і літо без хліба. Більше снігу на полях – більше хліба в засіках. І сніг на парасолі буде легкий, якщо подумаєш про те, що це твій сніг. Багато снігу – багато хліба, багато води – багато трави. Де сніг, там і слід: не було снігу, не було і сліду. Буде сніг глибокий – буде хороший рік. І зимою б з’їв грибок, так уже дуже сніг глибокий. Не перший сніг на голову. Коли за справу зумієш взятися – і сніг загориться, а якщо не зумієш, то і масло не спалахне. Більше снігу на полях – більше хліба в засіках. Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде. Задержишь сніг на полях взимку – будеш з хлібами восени. Багато снігу – багато хліба, багато води – багато трави. Снігу надує-хліба прибуде, вода розіллється – сіна набереться. Нехай сніг холодний, а від холоднечі вкриває. Як не мийся, а біліше снігу не будеш. Білий сніг на чорну землю, і то до лиця. Хурделиці і заметілі під лютий налетіли. У ворогів шинелі не з нашої хуртовини. Січня-батюшки — морози, а лютому — хурделиці.
Посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 174.