Літо

Літо, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Летить літо як на крилах. Ном. № 550. Я дав би дві зіми за одно літо. Ном. № 656. У-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати то горювати. Ном. № 557. Скинеш оком по тому степу, що колись улітку пишною травою зеленів. Дещо. 34. 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Ном. № 2055. Уживай світа, поки служать літа. Ном. № 5931. Не зазнала я роскоші, вже й літа минають. Мет. 106. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Шевч. 17. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Рудч. Ск. І. 115. Довелось їй на старости літах збідніти. Федьк. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Єв. Л. VIII. 41. Кохала козаченька два літі, сама зосталася у світі. Мет. 47. Дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. II. 19. Hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. Грин. III. 531. На літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. З літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Ном. № 6468. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Желех. Ум. Літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко два. Чуб. V. 74. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Шевч. 584. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили. Шух. І. 199.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Лі́то — одна з чотирьох пір року між весною і осінню з найвищою середньодобовою температурою повітря. Найтепліша пора року між весною й осінню. Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 29); Чи осінь, чи зима, чи в зелені діброва весни вітає дні, чи літо славить птах, — усе мені шумить хода твоя (Володимир Сосюра, II, 1958, 34). Бабине літо див. бабин; Скільки літ, скільки зим — дуже давно (говориться під час зустрічі). — Скільки літ, скільки зим не бачилися? Здрастуйте! (Панас Мирний, III, 1954, 266).