Дзюрити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:46, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дзюрити, -рю, -риш, гл. Течь тонкой струей. Рудч. Чп. 247. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. Рудч. Чп. 247. Так за шию й дзюрить. О. 1862. VI. 57.