Воздушок

Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.

Сучасні словники

ПОВІ́ТРЯ, я, сер.

1. Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають люди й тварини. Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя

2. Вільний простір навколо землі.

3. Вітер, вихор.

Академічний словник української мови

Ілюстрації