Жалкий
Жалкий, -а, -е. 1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Жалка кропива. Ном. № 3363. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. Могилев. у. 2) Жалобный. Плач жалкий та болезний. МВ. І. 100.
Зміст
Сучасні словники
1. Який жалить, завдає болю; пекучий. Відомо, що жалкі волоски кропиви містять мурашину кислоту (Лікар. рослини.., 1958, 123); Змиває [слина] із слизової оболонки порожнини рота кислі, їдкі, жалкі та інші непридатні речовини, які потрапили в неї (Метод. викл. анат., 1955, 130).
2. перен. Дошкульний. П’є, гуляє [Максим]; з шинкаря насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле (Мирний, II, 1954, 114).
3. рідко. Те саме, що жа́лісний 1. Іще довго Горпина чула дитячий плач, жалкий та болізний [болісний] (Вовчок, І, 1955, 67).
4. Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Жалка кропива. Ном. № 3363. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. Могилев. у.
5. Жалобный. Плач жалкий та болезний. МВ. І. 100.
Ілюстрації
|
|
|
|
