Лямівка
Словник Грінченка
Лямівка, -ки, ж. Обшивка, (напр., юпки, очіпка), опушка. Чуб. V. 1120. Вас. 192.
Сучасні словники
ЛЯМІ́ВКА, и, жін. Вузька смужка тканини, хутра і т. ін., пришита до краю одягу, взуття як прикраса. Виробив [кушнір] її [шкуру] напрочуд, Дав червоную лямівку, І продав її (Леся Українка, IV, 1954, 199); Їхав у блискучій візантійській зброї молодець у червоному плащі з парчевою лямівкою (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 133).
ОБЛЯМІ́ВКА (оздоблення у вигляді вишивки, смужки тканини, хутра і т. ін. на місцях стику або по краях одягу, взуття і т. ін.), ЛЯМІВКА, О́БВІ́ДКА, ОТОРО́ЧКА (ОБТОРО́ЧКА рідше), КАЙМА́, КАНТ, ЛИ́ШТВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ́, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм. рідше), ОКАНТУВА́ННЯ, ОКРА́ЙКА, ПІДПУ́ШКА (у вигляді смужки хутра); ТА́СЬМА́, ТОРО́ЧКА розм., ТАСЕ́МКА рідше, ГАБА́ заст.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Лямівка- іменник, жіночий рід, неістота
Називний лямі́вка, лямі́вки
Родовий лямі́вки, лямі́вок
Давальний лямі́вці, лямі́вкам
Знахідний лямі́вку, лямі́вки
Орудний лямі́вкою, лямі́вками
Місцевий на/у лямі́вці, на/у лямі́вках
Кличний лямі́вко, лямі́вки
Джерела
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0
