Чудний

Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. МВ. II. 21. Чудний як бублик: кругом об’їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7828. Ой приснився королевичу чуднийдивний сон. Чуб. V. 771. Ум. Чудне́нький.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧУДНИ́Й, а, е. 1. Який викликає здивування; дивний. Заснув. Снились якісь сни чудні (Марко Вовчок, VI, 1956, 239); [Річард:] Та що се з матір'ю сьогодні, Белло? І ти якась чудна... (Леся Українка, III, 1952, 59); До обіду [Антін] спізнився, але ввійшов кроком легким і бистрим, з молодою лінією плечей і був як неприсутній. Марта помітила зміну. — Ти сьогодні якийсь чудний (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); [Сергій:] Ти щось знаєш про Надійку? [Семен:] Чудний ти, що ж я можу знати про неї? (Захар Мороз, П'єси, 1959, 12); [Захарко:] Якась чудна у тебе сьогодня [сьогодні] балачка: з одного на друге перескакуєш, тільки докупи не збереш! (Марко Кропивницький, II, 1958, 142); Якесь чудне почуття охоплює мене (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 21).

2. Який викликає сміх; смішний. Стоїть собі [цар], Голову понурив Сіромаха. Де ж ділася Медвежа натура? Мов кошеня, такий чудний (Тарас Шевченко, I, 1963, 251); Та й чудний же він [отець Василь]. Як вирядиться було у нову свою халамиду (так він узивав), примаже височки оливою, візьме парасоль у руки — ну прямо реготатися з нього, та й тільки (Гнат Хоткевич, I, 1966, 76); Хлопець знав дідову схильність до чудних слів (Іван Багмут, Опов., 1959, 16).

3. рідко. Те саме, що чудесний 2. Слово — чудний дар природи (Іван Франко, XIII, 1954, 43); Важкі роки пройшли над нами, і приємно тепер варити чудну сталь і згадувати наших бійців (Юрій Яновський, II, 1958, 250). [Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 374.]

Словник синонімів

ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙрозм.,ДИВО́ЧНИЙрозм.,ДИВОГЛЯ́ДНИЙдіал.;ХИМЕ́РНИЙ, ХИМЕ́РИСТИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ, ПОТОЙБІ́ЧНИЙ (який виходить за межі звичайного, нормального);ЕКЗОТИ́ЧНИЙ (незвичайний для даної місцевості, культури, даного середовища тощо); ДИВАКУВА́ТИЙ, ЧУДАКУВА́ТИЙ (про людину);ДИВА́ЦЬКИЙ, ЧУДА́ЦЬКИЙ (властивий дивакові). На другий день возять нас усюди.. Що не крок, то нова штука, та така, що не знаєш, що сказати, така вона мудра та дивна (збірник "Народні оповідання"); Семен Палій той та був на все село чудний та дивний (Марко Вовчок); [Захарко:] Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш, тільки докупи не збереш! (М. Кропивницький); У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п’ят, свитині (Г. Хоткевич); З Зоєю прийшов Кость, який мав чудернацьке прізвище - Закопайвухо (О. Донченко); Ось сафора, диковинне південне дерево, що квітує у липні білим та запахущим квітом (О. Гончар); Дивувалася [Марія], дивилась і слухала, як молодий Дивочний гость той говорив (Т. Шевченко); Був [капелюх] трохи дивоглядний, з надто високим пером та дуже великими крисами (Н. Кобринська); [Економ:] Якесь дивне те військо, що я його такого ніколи й не бачив: і зброя і одежа - все якесь химерне, невидане (С. Васильченко); Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: ..Тремку, химеристу веселку Округ лампади (М. Старицький); Вона ніяк не могла зібрати думки й оговтатися в несподіваних і курйозних - коли не сказати більше - обставинах (Ю. Смолич); Люблять [магнати] вражати своїх гостей якоюсь несподіванкою, чимсь незвичайним, фантастичним (І. Нечуй-Левицький); Чи то в тумані, чи від шуму води короткі накази їхні здавалися глухими, потойбічними (О. Донченко); - Я вас здалека пізнав, по екзотичній постаті вашій (О. Кобилянська); Леонід Артемович давно здавався завучу дивакуватим (Ю. Мушкетик); Начеб скинув з себе маску вищості - простим став цей чудакуватий молодий чоловік (Ю. Шовкопляс); Всі в редакції знають дивацьке захоплення Пилипа Остаповича - колекціонувати всілякі перекрути від слова "псевдонім" (С. Журахович); Старов цілував руки. Олдрідж виривався. Але нікому не здавалося все це чудацьким (О. Ільченко). - Пор. 1. незрозумі́лий, 1. неймові́рний.

Ілюстрації

Цікаві факти

https://www.youtube.com/watch?v=Wdq_9wqPBxs https://www.youtube.com/watch?v=EyiAufDu7fM