Овеча

Овеча, -чати, с. Ягненокъ; овечка. Бере (вовк) чи овеча, чи порося. О. 1861. VIII. 96. Пара воликів єсть і овечат трохи. Рудч. Ск. І. 207.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОВЕЧА́, а́ти, с. Пестл. до вівця́. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (Н.-Лев., III, 1956, 329); — Прийдеться, мабуть, — гадає Марта, — й овечата продати під осінь, а ціна ж тепер на скотину — не годуй краще… (Кос., Новели, 1962, 64); * У порівн. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор., І, 1957, 375).

Орфографічний словник української мови. 2005

овеча́ іменник середнього роду, істота

Ілюстрації

Див. також

• Користь овечої шерсті

• Овеча вовна для лікування і комфорту

• ЕКО-ТАБІР І ОВЕЧА ФЕРМА: МРІЯ ПРО НОВЕ СЕЛО

• Гуцульська овеча бринза: ціна та як виготовляють

• Величезне ягня-мутант може зрости розміром з коня

Джерела та література

• "Ворона і Ягня" Євген Гребінка

• "Вовк та ягня" Глібов Леонід

• Леонід Глібов "ЯГНЯ"

• Гадюка і Ягня (байка Л. Глібова)

• http://sum.in.ua/s/jaghnja Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

• https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D1%8F Орфографічний словник української мови]