Перекликатися
Зміст
Словник Грінченка
Перекликатися, -каюся, -єшся, гл. Перекликаться. Сичі в гаю перекликались. Шевч. 26.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЕРЕКЛИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Обмінюватися вигуками, криками; давати знати про себе один одному окликами. До півночі чутно було, як вартові перекликались (Олекса Стороженко, I, 1957, 168); Дівчата на кручі посідали.. Весело з хлопцями перекликалися (Андрій Головко, I, 1957, 220); // Видавати по черзі голосні крики (про птахів, тварин). Сичі в гаю перекликались (Тарас Шевченко, I, 1963, 3); Безтінний день. Мовчання світове, Де дане коникам самим перекликаться Сухим сюрчанням (Максим Рильський, Поеми, 1957, 234); // чим. Видавати по черзі голосні звуки (про неживі предмети). Перекликались різноголосими сиренами автомашини (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 398); День і ніч в усі кінці неосяжної країни їдуть тисячі поїздів. Перекликаючись гудками, вони ніби повідомляють, що один везе до міста хліб, другий — в колгосп трактори (Історія української літератури, II, 1956, 333); * Образно. Людські серця, кажуть, можуть перекликатись (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 55).
2. Голосно звучати по черзі. Пальці в пальці заплітаються, І видзвонюють стежки, Голоси перекликаються (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 285); Звуки гітари то невидимими дзвіночками перекликаються між собою тихо й печально, то рокочуть, здіймаючи справжню бурю (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 57).
3. з чим, перен. Бути схожим на що-небудь, співзвучним з чимсь, нагадувати про що-небудь. Старі народні звичаї перекликались із звучанням бурхливого часу й самі оновлювались, набуваючи вже іншого, новітнього змісту (Олександр Довженко, I, 1958, 336); Поема «Данило Галицький» [М. Бажана], трактуючи боротьбу руського народу за свою незалежність проти німецьких псів-рицарів,.. по суті перекликається з днями великої битви проти фашизму (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 24).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 198.
Словник синонімів
Синоніми до слова ПЕРЕКЛИКАТИСЯ: подавати голос, р. перегукатися; (- луну) відгукуватися, відлунювати; (з чим) гармоніювати, відповідати чому, скидатися на.
