Книгогриз
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:55, 19 жовтня 2018; Iokocherhina.fpmv18 (обговорення • внесок)
Книгогриз, -за, м. Презрительно: книжникъ, вѣчно возящійся съ книгами. Ти написав томів із сотню, книгогризе. К. Дз. 52.
Зміст
Сучасні словники
1. Комаха з ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книжках; книжкова воша.
2. перен., ірон. Те саме, що буквоїд. — Не хочу, щоб такою [тривалою] відпусткою моя праця була принижена! Щоб який-небудь книгогриз ставив її нижче, ніж вона того варта (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 275).
3. перен., ірон. Про людину, що надмірно захоплюється книжками; книжник (у 1 знач.). Ти написав томів із сотню, книгогризе!
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови sum.ua
Зовнішні посилання
https://vsiknygy.net.ua/test/51890/
[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
