Волівня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:14, 18 жовтня 2018; Kvhryshkanych.ij18 (обговорення • внесок)
Волівня, -ні, ж. соб. Воды, быки. Та й багато волівні нагнали на ярмарок. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
ВОЛІВНЯ, і, жін. Будівля для утримання волів. Коли ж з-за горба показалось нарешті солом'яне царство панського току .. з безконечно довгими стодолами та воловнями — я чую, як моє тіло стає холодним (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 727.
