Давно

Давно, нар. Давно. Да вже ж моєї дівчиноньки давно не було. Чуб. ІІІ. 149.

Давно, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур’ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. Шевч. 378. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. К. Псал. З давна, з давнього давна, з давніх давен. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Шевч. 98. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Левиц. Пов. 373. Це ще з давніх давен у нас повелося. Харьк. г.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації