Харчувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:10, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Харчувати, -чую, -єш, гл. 1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. Котл. Ен. IV. 63, А що ти візьмеш? А що дасте. Аби харчували. Грин. ІІ. 116. 2) Харчуйте здорові! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! Дякувать, просимо і вас. Шух. І. 140.
