Вельбіб

Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ. Вх. Лем. 396.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Вельбіб  -бо́бу, ч., зах. Сорт великих бобів.

• • вельбіб — бобу, ч. Вр. Біб; різновидність бобу. Дуже має вельбобу моя сусідонька … Словник лемківскої говірки
• • Вельбівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
• • вельбівський — прикметник … Орфографічний словник української мови

Тлумачення із "Словника української мови"*

• • БІБ, бобу, ч. 1. Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (Н.-Лев., IІ, 1956, 396); На Україні поширенінайбільше такі зернобобові культури, як горох, вика.., кінські боби, пут (Колг. Укр., 5, 1961, 45).
• • 2. Плоди цієї рослини. Вона [худоба] першою мусила скоштувати голубці, сливи, біб (Коцюб., II, 1955, 335); В сінях у мішку кукурудза, трохи бобів (Чаб., Балкан. весна, 1960, 18); Сухі боби мають 25 процентівперетравного білка (Наука.., 1, 1957, 11): * Образно. - Тупі [на барикадах] залізним бобом частують (Фр., VI, 1951, 338); * У порівн. - А в мене є перша картопелька, ще дрібна вона, як біб (Стельмах, I, 1962, 524).
• • 3. Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур з родини бобових. Ручне обривання бобів - найбільш трудомістке, робота при збиранні арахісу .
• • Задати (всипати і т. ін.) бобу кому - побити когось. Задав бобу (Номис, 1864, № 4180); Всипали йому такого бобу, що пару днів нікуди не годин (Фр., IV, 1950, 87); Дадуть такого бобу, що й на печі не всидить і не влежить! (Стельмах, I, 1962, 572); На бобах, перев. із сл. зоставатися, сидіти, зоставляти і т. ін. - безнічого, ні з чим. Де не взявся сивенький голубок та й зоставив на бобах наших горобчиків (Мирний, III, 1954, 273).
• • Боби — рослина, що в Європі культивувалася з дуже давніх часів і належала до так званих тотемних рослин, яких культ був особливо поширений на півдні Європи.
• • То темну рослину, чи тварину, вважалося в давніх людей за кревняка того чи іншого роду, що в ній той рід відроджується і символізується. У Римі, наприклад, існував рід Фабіїв, — себто Бобіїв, шо, очевидячки, виводили свій рід від тої рослини, що була колись у них тотемом. Тотемну рослину, чи звірину, членам того роду, що в'язав себе з нею, не тільки не можна було їсти (крім .спеціальних днів); (заборона їсти боби існувала в давніх єгиптян, у пітагорійців і в частини римлян), — чи в той чи інший спосіб нищити. (Пітагор волів дати себе забити, аніж порятуватися, втікаючи від ворогів через поле бобів, які мав би потоптати), але навіть і називати.

Ілюстрації