Краснюк

Краснюк, -ка, м. Грибъ изъ породы Boletus. Кіев. г.

Тлумачення із "Словника української мови"

КРАСНЮК, а, ч., розм. Те саме, що підосичник. Багаті поліські ліси на ягоди - чорницю, брусницю, суницю, малину, горобину та гриби - боровики, краснюки, підберезники (Рад. Укр., 16.III 1971, 4).

Орфографія (словоформи) краснюк - іменник, чоловічий рід, неістота

ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
називний	краснюк	краснюки
родовий	краснюка	краснюків
давальний	краснюкові, краснюку	краснюкам
знахідний	краснюк	краснюки
орудний	краснюком	краснюками
місцевий	на/у краснюк	на/у краснюках
кличний	краснюку	краснюки