Пленіпотент
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:22, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пленіпоте́нт, -та, м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент. К. ПС. 5.