Яблінка

Я́блінка, -ки, ябліночка, -ки, ж. Ум. отъ яблінь.

Сучасні словники

яблінка - кы , ж. Сб. Яблунька. Яблінки (пол. Jablonki) — давнє українське село на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Зараз знаходиться в ґміні Балигород, Ліського повіту в Підкарпатському воєводстві. Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.

Розташоване на річці Яблінка. Село розташоване за 10 км на південь від м. Балигород, за 24 км на півні від м. Лісько.

Походження

Згідно словника Грінченка - "яблінка", множ. "яблінки", ж. Ум. від "яблінь". В свою чергу - "яблінь", множ. "яблоні", ж. = "яблуня".

Інші назви, які зустрічаються в документах, картах тощо - Яблонкі, Яблонка

Яблінка (річка)

Яблінка — невелика гірська річка в Західних Бескидах, разом з Рябянським потоком створює річку Гочівку, ліву притоку Сяну. Тече по прадавніх етнічних українських землях. Вважається гірською річкою. Долина Яблінки відділяє гірське пасмо Високий Діл від пасм Лопенника і Дурней.

Витік знаходиться на південному сході від гори Волосанія в пасмі Високий Діл, близько 980 м н.р.м. З верхів'я тече вниз по схилу в невелику долину на північному сході, місцями на північ, а потім у селі Яблінки приймає праву притоку. З того місця, тече вже на північ, між пасмами Високого Діла, Лопенника і Дурней. Протікає через села Лубне і Бистре, приймає з правої сторони потоки Жукра (Жікра) і Крупівний, а з лівої — Колониці, потім у Рябому з'єднується з Рябянським Потоком на висоті бл. 470 м н.р.м.

Ілюстрації