Савка

'Савка, -ки, ж. Разновідность ятіра. Вх. Пч. II. 22.

Са́вка (Oxyura leucocephala) — водоплавний птах родини качкових. Єдиний представник роду у фауні України. В Україні — залітний птах.

Опис[ред. | ред. код] Качка середнього розміру: довжина тіла становить близько 55 см, вага 720–900 г. Гарно плаває та пірнає. Шия коротка та товста, крила короткі, хвіст довгий, клиноподібний, птах тримає його піднятим вгору під кутом 45-90°. Забарвлення спини та крил іржаво-коричневе з дрібними чорними цятками, груди і черево сірувато-коричневі із сірими поперечними смугами. хвіст і верхня частина шиї чорні. У самців під час шлюбного періоду голова біла з чорною потилицею, а дзьоб яскраво-блакитний. Поза шлюбним періодом забарвлення дзьоба темно-сіре.

Поширення[ред. | ред. код] Ареал савки включає степові зони Європи, Азії, а також північний захід Африки. Зимує на водоймах Північної та Західної Європи, Північної Африки та Західної Азії. В Україні межі ареалу не встановлено. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), південній частині Запорізької області, рідше — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській областях. У першій половині ХХ століття гніздувався у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують в Азово-Чорноморському регіоні. Так, савку, чисельністю 30 особин, зареєстрували експерти Українського товариства охорони птахів на озері Ярилгач (Західний Крим) під час міжнародних синхронних обліків гусеподібних, що проходили 2 — 3 лютого 2013 року на півдні України, у Болгарії та Румунії[1].

Чисельність і причини її зміни[ред. | ред. код] Світова популяція на початку ХХ століття становила близько 100 000 особин, зараз скоротилась до 15 000, але останнім часом чисельність стабілізувалася і навіть зростає. В Україні, можливо, окремі пари зрідка гніздуються на малих річках Північного Приазов'я. Причини зміни чисельності: зменшення площ, придатних для гніздування через зарегулювання стока річок, меліоративні роботи, незаконне полювання, загибель у сітках при промисловому вилові риби. Критичною загрозою для савки у Європі вважається гібридизація з американською савкою Oxyura jamaicensis. Останній вид був акліматизовний у Великій Британії, звідки поширився в інші європейські країни.

Особливості біології[ред. | ред. код] Тримається на великих прісних та солонуватих водоймах із заростями очерету й плесами, у морських затоках, лиманах. Гніздавлаштовує на сплавинах очерету на віддалі 0,15—5 м від плеса, звичайно поруч з колоніями мартинів і чорних крячків. Самка відкладає 4-7 яєць. Пташенята виводкового типу, вилуплюються у червні, стають на крило у серпні. Савка живиться насінням та вегетативними частинами водяних рослин, личинками комах, молюсками та ракоподібними.

Охорона[ред. | ред. код] Знаходиться під охороною Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток І) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Вид включено до Європейського Червоного списку, Додатку І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів; Червоної книги України (1994, 2009) (статус — рідкісний). В Україні охороняється разом з іншими водоплавними птахами у заповідниках, національних природних парках та заказниках загальнодержавного значення на Азово-Чорноморському узбережжі. На честь цього птаха названо астероїд 8971 Леукоцефала.

Література[ред. | ред. код] • Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с. •

Джерела[ред. | ред. код] 1. Вгору↑ В Україну повернулася савка 2.

Посилання[ред. | ред. код] • Лисенко В. І. Савка // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 415. • Савка в Червоній книзі України

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації