Опона

Опо́на, -ни, ж. Пологъ, занавѣсь. Панни заслонили опонами та килимами піч. Левиц. І. 188.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Те саме, що завіса1 1. * У порівняннях. Нуда застелювала все перед її очима сірою, непринадною опоною (Іван Франко, V, 1951, 280).

2. Повстяне покривало для захисту коней та ін. свійських тварин від холоду: попона. Розкинувшись на землі, поклавши під голови сідла, а під себе опони, лежала, спочивала дружина князя (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 499).

3. заст. Покривало, ковдра. Панни заслонили опонами та килимами піч (Нечуй-Левицький, I, 1950, 145); * Образно. От він, степ — хвилясте сизе коло, А над ним опона голуба (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 159); * У порівняннях. О хмари, в днях осені, хмари тяжкі, ви низом ліниво, без сил повзете.., ви тінь, мов опону, на світ кладете (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 221).

4. Сукняна тканина, яку в давнину виробляли ремісники. У XIII ст. виникає ремісниче виробництво сукняної тканини — «опони» (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 429).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 722.

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 722.