Істиний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:32, 17 жовтня 2018; Aaferents.ij18 (обговорення • внесок)
Істиний, -а, -е. 1) О деньгахъ: істині гро́ші. Основной капиталъ, деньги безъ процентовъ. 2) Истинный. Шевч. 617. Єсть цьому істина правда. Грин. III. 150.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Який відповідає істині (у 1, 3 знач.); правильний, правдивий. Два протилежні судження не можуть бути разом істинними, але вони обидва можуть бути хибними (Логіка, 1953, 67).
2. Дійсний, справжній, непідроблений. — Я вам розкажу саму істинну правду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 308); Коли минає час, усе дрібне стає дрібнішим і непомітнішим, а те, що було істинним і величним, на відстані вимальовується ще величніше і яскравіше (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 234).
Ілюстрації
|
|
|
|
