Лебедиця

Лебедиця, -ці, ж. Лебедка. Желех.

ЛЕБЕДИ́ЦЯ, і, жін. Самка лебедя (у 1 знач.). — Я не лебідь, а лебедиця. Я князівна, — промовила до Юрка лебедиця людською мовою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 290); * У порівняннях. Вся вона була якась внутрішньо чиста, мов лебедиця (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 146). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 457.

Сучасні словники

Ле́бідь (Cygnus) — рід водоплавних птахів родини качкових.

Ілюстрації

Див. також

Оперення лебедів за своїм забарвленням буває або чисто біле, сірого або чорного кольору. Самиць і самців дуже важко відрізняти. Типові виводкові птахи. Оперення щільне і водонепроникне. Добре розвинена куприкова залоза. У лебедів поперечні вирости країв дзьоба перетворились на зубці для утримання здобичі.

Від гусей лебедів відрізняє ще довша шия, що дозволяє в глибших водах обшукувати дно у пошуках їжі, а також їх величина, адже вони є найбільшими водними птахами. Розмах їх крил досягає двох метрів, а маса може перевищувати п'ятнадцять кілограмів. Якщо розмір такий, як і в гуски, лебедя можна відрізнити за наростом при основі дзьоба. Лапи досить короткі, через що лебеді, пересуваючись по землі, справляють враження незграбних. Зате у них дуже розвинена літальна мускулатура, що дозволяє їм долати тисячі кілометрів на їх щорічних перельотах на південь і назад.

Лебеді тримаються однією парою до кінця життя. Якщо самець чи самиця помирає, інший лебідь не шукає пари вдруге. Потомство виводиться обома батьками, що опікуються своїм молодняком протягом року після народження