Тапчанчик
Тапчанчик, -ка, м. Ум. отъ тапчан. ]]
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТАПЧА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до тапча́н. — В мене є ліжко; стоїть і тапчанчик (Н.-Лев., IV, 1956. 279); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик, що стоїть біля вікна, кладе подушку й друге, грубше рядно (Стельмах, І, 1962, 650).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 37.
Словари и энциклопедии на Академике:
1 тапчанчик — а, ч. Зменш. пестл. до тапчан …Український тлумачний словник
2 тапчанчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Синонiмі до слова :лежак, (плетений) кушетка, тапчан.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
називний | тапчанчик | тапчанчики |
родовий | Приклад | Приклад |
давальний | Приклад | Приклад |
знахідний | Приклад | Приклад |
орудний | Приклад | Приклад |
місцевий | Приклад | Приклад |
окличний | Приклад | Приклад |
відмінок однина множина
називний тапча́нчик тапча́нчики родовий тапча́нчика тапча́нчиків давальний тапча́нчику, тапча́нчикові тапча́нчикам знахідний тапча́нчик тапча́нчики орудний тапча́нчиком тапча́нчиками місцевий на/у тапча́нчику на/у тапча́нчиках кличний тапча́нчику* тапча́нчики*