Вармія

Вармія, -мії, ж. Армія. Левч. Наче міліон віська хто поставив коло мене, наче вармія. Драг. 66.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках А́РМІЯ, ї, жін.

• 1. Сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил держави. У справедливих армій доля завжди прекрасна (Олесь Гончар, I, 1954, 3); Марко розповідав про свою службу в армії, про селищні новини, про різні випадки й зустрічі (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 41).
• Діюча армія — війська, які під час війни перебувають на фронті. Щорс, навпаки, сам просить командування послати його в діючу армію на фронт (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 19); Радянська Армія — назва армії Радянського Союзу з 1946 р. Партійні організації Радянської Армії у своїй діяльності керуються Програмою і Статутом КПРС і працюють на основі інструкцій, затверджуваних Центральним Комітетом (Статут КПРС, 1961, 27); Червона Армія — назва армії Радянського Союзу до 1946 р. Українське населення Галичини з невимовною радістю зустрічало Червону Армію — армію-визволительку (Історія УРСР, II, 1957, 191).
• 2. Сухопутні збройні сили.
• 3. З'єднання, що складається з кількох корпусів або дивізій різних родів військ для ведення бойових операцій під час війни. Приморська армія генерала Петренка і частини морської піхоти стримують шалений натиск фашистських військ (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 110).
• 4. дорев. Переважна більшість сухопутних військ, яка, на відміну від гвардії, не мала службових привілеїв. Його до нас перевели Із армії, чи що? (Тарас Шевченко, I, 1951, 397).
• 5. кого, чого, перен. Маса людей, об'єднаних спільною ознакою, справою і т. ін. Лиш ми, робітники, ми, діти Святої армії труда, Землею будем володіти, А паразитів жде біда (Інтернаціонал); Армія пролетаріату міцніє в усіх країнах (Ленін, 13, 1949, 73); Армія юних мічурінців прагне опанувати вчення І. В. Мічуріна та його методи роботи (Юним мічурінцям.., 1955, 3).

ВІЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), АРМІЯ, СИЛИ (СИЛА рідше) з означ., ПОЛКИ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИНА іст., поет., ПОТУГА заст.; ЗБРОЙНІ СИЛИ (держави); ВОЇНСТВО, ПОЛЧИЩЕ, НАВАЛА, ОРДАзневажл. (про ворожі великі з'єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав (Святослав) половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси (вітре) на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, - Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура).

Ілюстрації

Орфографія (словоформи)

Армія - іменник, жіночий рід, неістота

ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
Називний	армія	армії
Родовий	армії	армій
Давальний	армії	арміям
Знахідний	армію	армії
Орудний	армією	арміями
Місцевий	на/у армії	на/у арміях
Кличний	арміє	армії

Зовнішні посилання

[[Категорія:Ва]