Обіцяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:05, 17 жовтня 2018; Iokocherhina.fpmv18 (обговорення • внесок)
Обіця́ти, -ця́ю, -єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ном. № 10677. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати. Чуб. V. 231.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
