Збуй

Збуй, збуя, м. = Збій 2. Ой горе, чорний збую, поб’є тя наша кров. Федьк. І. 86.

Розбійник, грабіжник, гангстер, нальотчик, злодій, торбох, розбишака, зарізяка, харцизяка,торбохват.

Сучасні словники

Всесвітній словник української мови.

ГРАБІ́ЖНИК (той, хто займається грабежем; також лайливо), ДРАПІ́ЖНИК[ДРЯПІ́ЖНИК]розм.,РАБІВНИ́Кдіал.,ТАТЬзаст.Не грабіжників з великого шляху, а дозорців панських стереглися проїжджі (І. Ле); Якийсь не то циган, не то волошин привів коні. Терентій зразу зачинив їх у стайні, пошептався з отим крадієм чи драпіжником (М. Стельмах); [Годвінсон:] Слухай, Сіонська дочко! Ось летять на тебе драпіжники з обличчям мідяним... Нема тобі порятунку... (Леся Українка); - Що ж то за доля мені судилася? З опришками верхами та скалами блудькати.. З розбійниками, з рабівниками... (Г. Хоткевич); - А Судислав чим дише? Як в’юн, викручується.. В очі ж не скажеш, бо тоді тать, коли за руку впійманий (А. Хижняк). - Пор. 1. банди́т, зло́дій, 1. розбі́йник.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

https://ukrainian_explanatory.academic.ru/57881/%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B9

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA