Бойовище

Бойовище, -ща, с. Поле битвы. К. ЧР. 173.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

БОЙОВИ́ЩЕ, а, сер.

1. Битва, бій. Я почував себе зовсім розбитим, ніби я теж брав участь у тому запеклому бойовищі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 155); * Образно. На бойовище світа вийшов я.., І кождий вал мене збивав з пуття(Іван Франко, XIII, 1954, 445). 2. Поле бою, битви. Як загинув, як поліг у битві Христо Ботев, світлозорий воїн,.. Не знайшли на чорнім бойовищі.. Рицарського тіла молодого, Не знайшли ні друзі, ані кревні (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 45); Окремі козаки ще гасали бойовищем, добиваючи рештки поляків (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 356); * Образно. Тихович стоїть посередині садка й оком досвідченого вояки озирає будуче бойовище (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210).( Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)Великий текст • бойовище — а, с. 1) Битва, бій. 2) Поле бою, битви … Український тлумачний словник • бойовище — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови • баталія — ї, ж. 1) заст. Бій, битва, бойовище. 2) розм., ірон. Сварка, бійка … Українськийтлумачний словник • бойовисько — а, с. Те саме, що бойовище … Український тлумачний словник • битва — 1) (бій між ворожими військами), баталія, бойовище, бойовисько, брань, кривавий бенкет, січа, ратоборство 2) (суперництво протилежних / ворожих силсоціяльних груп, осіб, ідей тощо), протиборство, змагання, борня, боріння, війна; зіткнення,… … Словник синонімів української мови

БОЙОВИ́ЩЕ (поле бою, битви), ПОБО́ЇЩЕ, БОЙОВИ́СЬКО рідше.Пізньої осені він обходив і об’їздив бойовища, яри й балки, де були всякі уламки, і на старій рамі зібрали ще один трактор (А. Хорунжий); Безкрає перекопське побоїще під небом осіннім, з безліччю полеглих у вічнім пориві.., - на все життя понесе Яресько цю сувору картину в своїм серці (О. Гончар); Скільки вже таких витолочених ланів, таких бойовиськ бачив на своєму шляху Бармаш (В. Козаченко).

БОЙОВИ́ЩЕ – форма воєнних дій оперативно-тактичного рівня і складова частина операції оперативного об’єднання. Б. не є осн. формою воєн. дій і являє собою сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом найбільш напружених боїв, що проводяться за єдиним замислом і планом з метою виконання оперативно-тактич. завдань. У межах однієї операції може бути кілька послідов. або одночас. Б. Осн. види Б.: заг.-військ., протиповітр., повітр. і морське. Заг.-військ. Б. може бути наступал., оборон. і зустрічним. Заг.- військ. Б. – сукупність узгоджених найбільш напружених заг.-військ. боїв. Буває наступал., оборон. і зустрічним. Інші зазначені види Б. є сукупністю узгоджених найбільш напружених повітр., протиповітр., мор. боїв. До поч. 20 ст. Б. відносили до осн. форми воєн. дій, де вирішувалася доля зброй. боротьби та війни в цілому. Б. поділялося на два типи (ген. й часткове) й ототожнювалося з поняттями «бій» і «битва» (Полтавське Б. 1709, Б. при Кунерсдорфі 1759, Аустерлицьке Б. 1805). У Київ. Русі подібні Б. називалися побоїщем (Льодове, Мамаєве) або битвою (Невська, Куликівська). Прикладом сучас. розуміння Б. є танкове зустрічне Б. під Прохорівкою в Курській битві (12 липня – 23 серпня 1943). Нині Б. може виникати в ході ведення оператив. об’єднанням наступал. операції під час прориву тактич. смуги оборони в напрямках гол. та ін. ударів чи оборон. операції – знищення угруповання противника, що вклинилося, особливо в момент контрудару та в ін. випадках, коли необхідне зосередження зусиль. Укр. школа воєн. мист-ва розглядає Б. в оборон. операції як сукупність найбільш напружених оборон. боїв з’єднань 1-го ешелону в напрямку вклинення противника та наступал. бою з’єднання 2-го ешелону оператив. об’єднання з метою розгрому противника, який вклинився, а в наступал. операції – як сукупність найбільш напружених наступал. боїв з’єднань 1-го ешелону в напрямках гол. та ін. ударів оператив. об’єднання, що проводяться з метою подолання тактич. зони оборони. Літ.: Гончарук М. Зустрічні битви і бойовища в сучасних умовах // Тр. Нац. академії оборони. К., 1999. № 13; Його ж. Битви і бойовища – що це ? // Там само. № 17. М. Г. Гончарук

бойови́ще (с.) (іменник) Відмінки Однина Множина Називний бойови́ще бойови́ща Родовий бойови́ща бойови́щ Давальний бойови́щу бойови́щам Знахідний бойови́ще бойови́ща Орудний бойови́щем бойови́щами Місцевий на/у бойови́щі, бойови́щу на/у бойови́щах Кличний бойови́ще бойови́ща