Теплінь

Теплінь, -ні, ж. Тепло, теплота. У зімі така теплінь у хаті. Камен. у.

Зміст

Дуже тепла погода. О ніч чудовна і чудова! Ще вчора сіявсь сніг рясний, — Сьогодні ж теплінь і понова, І проріст трав, і день ясний... (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 32); Ранок був лагідний, вітру — анігич [зовсім немає], теплінь — як у спасівку (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 160); За вікном цвіли садки. Надворі стояла теплінь (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 162).

На теплінь — на теплу погоду. Прокинулись уже ховрахи і свистять на теплінь (Олесь Донченко, VI, 1957, 279).

Відносно висока температура у приміщенні. Узимі така теплінь у хаті (Словник Грінченка); На вулиці мороз, а в теплицях Херсонського радгоспу «Декоративні культури» теплінь (Радянська Україна, 5.I 1973, 4).

перев. чого. Те саме, що тепло 2. По теплому дощі вгрузають босі ноги В м'яку, живу теплінь піщаної дороги (Максим Рильський, I, 1946, 133); Василина відчиняє сінешні двері, щулиться від холоду і його нахололої руки, що обвивається навколо її шиї, опускається на теплінь великих сонних грудей (Михайло Стельмах, I, 1962, 377); Ледь чутна передсвітанкова прохолода вливалася в оксамитову теплінь ночі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 284); Від стерні і снопів підіймаються пахощі відволоженого жита, а зверху снується солодка теплінь липового цвіту (Михайло Стельмах, I, 1962, 580); Приємна теплінь розливається по тілу (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 54); Поступово члени мої втрачають напругу, зникає біль, дивна солодка теплінь проходить моїм тілом (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 108).

перен. Душевна теплота, доброзичливість. Яка теплінь у нього до людини, Як ніжно він торкається до ран Найтяжчих! (Максим Рильський, II, 1956, 203); Прилинь, моя пісне, до мене, прилинь, Як радість весняна, як серця теплінь (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 69); Хороший у них тато!.. з-під попелястих вусів посмішка так і сяє, так і ллється, а в очах теплінь, лагідність (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 432).

                                                                          (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 78.)