Дійсність
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:07, 16 жовтня 2018; Vskorzhenivska.fpmv18 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Дійсність, -ности, ж. Дѣйствительность.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДІ́ЙСНІСТЬ, ності, жін.
- Те, що насправді існує або існувало; реальність. Вчора се була казка, сьогодні дійсність, що ж дивного тут? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78); Електрика стала не мрією, а дійсністю (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 20);
- Те саме, що істина 1. Урочище, куди призначили на роботу Кардаша, лісоводи називали «Кара-Кумами», і це відповідало дійсності (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 16).
- В дійсності — насправді, дійсно. Ми йшли.. тією самою стежкою, що, здавалось, кінчалася морем, але в дійсності вона кінчалася сходами (Леся Українка, III, 1952, 604); [Огнєв:] Мене не цікавить, що думаєте ви, а цікавить, що є у німців в дійсності (Олександр Корнійчук, II, 1955, 25).
- Об'єктивний світ в усій його різноманітності. За водою спливе в синє море Все, чим дійсність гірка та сумна (Павло Грабовський, I, 1959, 335); Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей (Остап Вишня, I, 1956, 367).
