Дітолюбний

Cловник Грінченка

Дітолюбний, -а, -е. Любящій дѣтей.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДІТОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн. Який любить дітей.

Словник антонімів

ДІТОНЕНАВИСНИК, ця людина, яка має ненависть чи інших негативні почуття до дітей загалом.

Використання

• Ластівочка домовита, Любая пташина, Невсипуща, дітолюбна, Добра господиня (М. Костомаров); Ті ж пастухи – брати мої, до них же батько наш послав мене поглянути, чи здорові, дітолюбний, піклувався про них, бо затрималися довго в горах (з рел.-церк. літ.).

• Спільний для всіх нас Господь, як дітолюбний батько, у прагненні очистити нас від гріхів, скоєних нами хоч коли, обдарував нас ліками у святому пості.

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості

• Як любити дітей
• Недолюблені діти