Дітолюбний

Cловник Грінченка

Дітолюбний, -а, -е. Любящій дѣтей.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДІТОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн. Який любить дітей.

Використання

• Ластівочка домовита, Любая пташина, Невсипуща, дітолюбна, Добра господиня (М. Костомаров); Ті ж пастухи – брати мої, до них же батько наш послав мене поглянути, чи здорові, дітолюбний, піклувався про них, бо затрималися довго в горах (з рел.-церк. літ.).

• Спільний для всіх нас Господь, як дітолюбний батько, у прагненні очистити нас від гріхів, скоєних нами хоч коли, обдарував нас ліками у святому пості.

Ілюстрації

x140px