Згидувати

Згидува́ти, -ду́ю, -єш - Виявити огиду до чого-небудь. Хома-злидар схотів поїсти Галушок, Та згидував — не ів з поганих мисочок (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 173). Одна з емоцій та чуттєвих реакцій людини. Вираження «відраза» у його першому найпростішому змісті відноситься до їжі і позначає щось огидне на смак («відвернення» — негативна реакція на їжу).

При середньому ступені відрази відбувається відкривання рота з відтягуванням униз його кутів і видаванням гортанного звуку або відхаркуванням, одночасним здригуванням і відштовхуванням від неприємного предмета. При слабких ступенях відраза виражається відтягуванням униз кутів рота, наморщуванням носа, іноді носовим видиханням, як роблять при неприємному запаху, бажаючи його видалити. На цій міміці ґрунтується не тільки вираження відрази до харчових речовин, але і прояв всякої іншої відрази. Відрази до зовнішності, до розмови, до моральних властивостей людини і т. д. має ту ж міміку харчової відрази: ті ж рухи рота, мови, здригування, жест відштовхування і гортанні звуки. Презирство, знущання, зневага на всій земній кулі виражається мімікою особи і жестами, що представляють відкидання або видалення неприємного предмета.

Синоніми

Гнушатися, бридити, збридати, обридати, збриднути, збридатися, позбриджувати, гидувати, згиджувати, згидити, позгиджувати, гребувати, гребати, згребувати, згребати, позгребувати, зневажувати, зневажати, зневажити, позневажувати, позневажити, погорджувати, погорджати, погордити — Я вже одвикла й од м'яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (Нечуй-Левицький, III, 1956, 340); [Варка:] Душі моєї до себе не навернете... Ненавиджу вас, аж гидую! — І як доказати, що він, панич, не похваляє батькового вчинку, бридиться ним? (Іван Франко, III, 1950, 281).

Ілюстрації