Ошатно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:01, 16 жовтня 2018; Kvserebrii.fitu18 (обговорення • внесок)
Ошатно, нар. Нарядно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОША́ТНО. Присл. до ошатний. Вже його тепера ніхто не огуде, Сам одягсь ошатно, одягнені діти (Іван Манжура, Тв., 1955, 221); Одягнуті вони [отамани] були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 351).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 837.
