Бульбашка
Бульбашка, -ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. ІІІ. 391. 2) Пустой шарикъ. У термометрі.... скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цвѣточная почка. Сквир. у.
Мильна бульбашка
Ми́льна бу́льбашка — тонка багатошарова плівка мильної води, наповнена повітрям, зазвичай у вигляді сфери з переливчастою поверхнею. Мильні бульбашки зазвичай існують лише кілька секунд і лопаються при дотику або мимовільно. Їх часто використовують в своїх іграх діти.
Через недовговічність мильна бульбашка стала синонімом чогось привабливого, але беззмістовного й недовговічного. Іноді акції на нових ринках порівнюють з мильними бульбашками, у разі штучного роздуття їх цінності їх називають «дутими».
Фізика
Бульбашка — невеликий об'єм газу в рідині або твердому тілі. Бульбашки в рідинах виникають при кипінні, при хімічних реакціях, наприклад при реакції соди з оцтом, при турбулентній течії рідини, при кавітації. Бульбашки існують також в твердих тілах, наприклад, у склі.
Бульбашки здебільшого мають сферичну форму, яка пояснюється прагненням речовини до зменшення поверхневої енергії.
На бульбашку газу в рідині в умовах земного тяжіння діє Архімедова сила, виштовхуючи бульбашку до поверхні. Підіймаючись у вищі шари рідини бульбашка збільшується, оскільки потрапляє в області із меншим тиском, а умовою існування бульбашки є термодинамічна рівновага між газом у ній та рідиною, що означає рівність тисків у газі й рідині з поправкою на тиск пари над кривою поверхнею.
