Забара
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
ЗА́БАРА, и, жін., заст. Затримка. [Лянцкоронський:] Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 29).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у.
2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Села:
Забара — Вінницька область, Калинівський район Забара — Волинська область, Рожищенський район Забара — Житомирська область, Андрушівський район Забара — Житомирська область, Баранівський район Забара — Рівненська область, Корецький район Забара — Тернопільська область, Шумський район
Забара — українське прізвище, деякі носії:
Забара Станіслав Сергійович — український кібернетик, доктор технічних наук. Забара Юрій Сергійович — український юрист, адвокат, головний редактор газети «Юридическая практика».
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
