Беззаконно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:48, 15 жовтня 2018; Kapohrebniak.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Беззаконно, нар. Беззаконно.
Сучасні словники
Словник української мови
БЕЗЗАКО́ННО. Присл. до беззаконний. Губернатор беззаконно викинув мене, мою жінку.. і ще кількох з «Просвіти» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 313). Порушуючи правовий порядок, закони, установлені у певному суспільстві, державі, в певну епоху.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
