Крепак

Крепа́к, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак. МВ. І. 37.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КРІПАК 1, а, чол., іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. Бжозовський задумав другого дня з сільською поліцією половить своїх кріпаків і вернути додому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 202); Між кріпаками ходила таємна чутка про жадану волю (Панас Мирний, III, 1954, 185); Колись поміщик феодал Потоцький даровими кріпаками вергав оці камінні брили (Іван Ле, Право.., 1957, 99).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 356.Коментарі (0) КРІПАК 2, а, чол., розм., рідко. Міцний тютюн. Закурили дядькового кріпака (Андрій Головко, II, 1957, 30).

Толковый словарь украинского языка

КРІПАК I -а, ч., іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.

II -а, ч., розм., рідко. Міцний тютюн.

Словник лемківскої говірки

кріпак -пака, ч. Пр. Кріпак; залежний від поміщика селянин.

The Free Dictionary

bondman (ˈbɒnd mən) also bondsman

n., pl. -men.

1. a male slave.

2. a man bound to service without wages.

3. (in the Middle Ages) a villein or other partially free tenant.

Ілюстрації