Цуґа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:27, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Цуґа, -ґи, ж. 1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки. Чуб. ІІІ. 393. 2) Часть ткац. станка. См. Верстат. 3) До цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. Не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ном. № 7532. Ум. Цуґойка.
