Подружитися
Подружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Выйти замужъ, жениться. Ясна зіронька закотилася, ой я, молода, зажурилися, а що од роду да й одбилася, да на чужині подружилася. Чуб. V. 747.
Зміст
Сучасні словники
ПОДРУЖИТИ, дружу, дружиш, док.
1. неперех., з ким. Стати друзями з ким-небудь; заприятелювати. Якби ви з нами подружили, Багато б дечому навчились! (Тарас Шевченко, I, 1963, 326); В капелі Хоткевич познайомився і близько подружив з молодим співаком, майбутнім видатним композитором.. Кирилом Стеценком (Мистецтво, 6, 1962, 33);
// також без додатка. Виявити взаємну прихильність, відданість, довір'я один до одного. Ми подружили, до праці охочі, Ми побраталися в доброму ділі (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 106).
2. перех. Зробити друзями кого-небудь з кимсь; здружити, збратати. Доля звела їх, молодих партизанів, подружила і навік побратала (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 419).
3. розм. Те саме, що одружитися. Ясна зіронька закотилася, Ой я, молода, зажурилася, А що од роду да й одбилася, Да на чужині подружилася (Чуб., V, 1874, 747); - Розлучили.. нас вороженьки люті, не дали нам подружитися (Коцюб., І, 1955, 51).
Ілюстрації
|
|
|
Словник синонімів
ДРУЖИ́ТИСЯ (зблизитися, стати друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОДРУЖИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯЗНИ́ТИСЯ, ЗАПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАТОВАРИШУВА́ТИ, ПОТОВАРИШУВА́ТИ, ПОБРАТА́ТИСЯ підсил.,СПРИЯТЕЛЮВА́ТИСЯ, СПРИЯТЕЛЮВА́ТИ розм.,ПОТОВАРИШИ́ТИ діал. - Недок.: здру́жуватися, брата́тися. Ярема здружився з Залізним; тепер вони подовгу розмовляли, розповідаючи один одному про своє минуле (П. Кочура); Карпатські лісоруби, що з ними її капітан подруживсь, десь із гір.. пісню сюди принесли (О. Гончар); Тут я зазнайомився і заприязнився з Вацлавом Морачевським (В. Стефаник); Ми заприятелювали в надзвичайних обставинах, коли виявляються найкращі або найгірші властивості людської вдачі (Л. Первомайський); Затоваришували вони з галичанином відразу (А. Хижняк); Рік прожили разом, а потоваришували навіки (М. Стельмах); Тепер вони взагалі один без одного не могли й кроку ступити, так здружились та побратались (Ю. Збанацький); Тася швидко сприятелювалася з Раїсою (М. Коцюбинський); Сприятелювали ми з ним (С. Васильченко); Вона пані великого коліна,.. так уже тут як не підходь, а не потоваришиш щиро (П. Куліш).
ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку - взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм.,ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм.,ОБКРУТИ́ТИСЯ розм.,ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн.,ЗАШЛЮ́БИТИСЯ заст.,УЗЯ́ТИСЯ[ВЗЯ́ТИСЯ]заст.,ПОЙНЯ́ТИСЯ[ПОНЯ́ТИСЯ]заст.;ПРОДА́ТИСЯ кому, розм. (взяти шлюб з розрахунку); ОБРУЧИ́ТИСЯ (обмінявшись з молодою або молодим обручками); ОБВІНЧА́ТИСЯ, ПОВІНЧА́ТИСЯ (виконуючи церковний обряд); ОЖЕНИ́ТИСЯ, ЖЕНИ́ТИСЯ на кому, УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ]заст.,ПОЙНЯ́ТИ[ПОНЯ́ТИ]заст.,ОБА́БИТИСЯ зневажл. рідше (про чоловіка); ПІТИ́, ВИ́ЙТИ за кого, а також із сл. заміж, ВІДДА́ТИСЯ, ВИ́ДАТИСЯ за кого, розм.,ПОБІ́ГТИ розм., ірон. (про жінку). - Недок.: одру́жуватися, дружи́тисярозм.жени́тися, поє́днуватися, парува́тися, бра́тися, продава́тися, обруча́тися, вінча́тися, женитися, бра́ти, іти́[йти], вихо́дити, віддава́тися, видава́тися. Вчора - в перший день весни - Одружилися вони (С. Олійник); [Іфігенія:] Сестра моя Електра Вже досі одружилась (Леся Українка); Восени Оксен з супроти волі батька одружився на ній і забрав Олену до Троянівки (Григорій Тютюнник); Як Максим дружився, то його матері вже не було на світі, та й батько незабаром по тому вмер (Б. Грінченко); Поженились всі колишні друзі, парубками стала дітвора (В. Сосюра); Зійшлись, побрались, поєднались, Помолоділи, підросли, Гайок, садочок розвели Кругом хатини (Т. Шевченко); [Порфирій:] А ось чули ми, що ти спаруватись задумав. [Товстоліс:] Та як вам сказати .. хотілось би. Та боюсь, знаєте, старий (І. Кочерга); Любилися, кохалися, Чому ж не беремся (П. Чубинський); Ти, удово, старая жоно, Не плач, не журися, Бо вже твій син Івась подружився, Поняв собі дівку туркеню (дума); На плантації полюбився з дівчиною - злигалася біда з горем - обкрутилися (О. Кундзич); - Люд же знає, що князь прийняв нову віру не через проклятьбу, а через жону. Дуже-бо захотілося йому пошлюбити сестру ромейського імператора Василя (П. Загребельний); А як така любов народиться меж парубком і дівчиною і возьмуться [візьмуться] вони меж собою (Г. Квітка Основ’яненко); Старша [сестра] рік тому назад була понялась з одним чиновником (А. Кримський); Любив, кохав я дівчину, І вона клялася, Що кохає мене дуже, Далі й продалася, За худобу проміняла (В. Забіла); Через тиждень Лаврін повінчався з Мелашкою і привіз її в батькову хату (І. Нечуй-Левицький); Козак оженився, наче утопився (прислів’я); - В тебе діти, а жінки не маєш. Візьмеш мене і побачиш, як добре тобі буде (казка); [Марко:] Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (З. Мороз); - Я ніколи не вийду заміж, - з сумною довірливістю говорить мені трудівниця моря (О. Довженко); - Дума, як багач, то так усяк і побіжить за нього... (Панас Мирний).
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 758.
