Подружитися

Подружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Выйти замужъ, жениться. Ясна зіронька закотилася, ой я, молода, зажурилися, а що од роду да й одбилася, да на чужині подружилася. Чуб. V. 747.

Сучасні словники

ПОДРУЖИТИ, дружу, дружиш, док.

1. неперех., з ким. Стати друзями з ким-небудь; заприятелювати. Якби ви з нами подружили, Багато б дечому навчились! (Тарас Шевченко, I, 1963, 326); В капелі Хоткевич познайомився і близько подружив з молодим співаком, майбутнім видатним композитором.. Кирилом Стеценком (Мистецтво, 6, 1962, 33);
// також без додатка. Виявити взаємну прихильність, відданість, довір'я один до одного. Ми подружили, до праці охочі, Ми побраталися в доброму ділі (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 106).

2. перех. Зробити друзями кого-небудь з кимсь; здружити, збратати. Доля звела їх, молодих партизанів, подружила і навік побратала (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 419).

3. перех., розм., рідко. Те саме, що одружити. Взяли їх поблагословили та й подружили, та таке весілля справили, що увесь мир скликали (Словник Грінченка).

Ілюстрації