Трембітати

Трембіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Играть на трембіті. Шух. І. 197. Та як озмут трембіточки, на них трембітают. Шух. І. 204.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Іншими мовами
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ТРЕМБІТА́ТИ, аю, аєш, недок.

1. перех. і неперех. Грати на трембіті. Як поламаний патик, стояв коло майстра трембітар з довгою трембітою і трембітав сумними голосами (Марко Черемшина, Тв., 1960, 66); На високій горі.. стоїть у святковому одязі легінь і натхненно трембітає (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 180); Ярослав бере в руки трембіту, високо підіймає над головою — трембітає (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 106); // Звучати, лунати (про трембіту). За його пам'яті вже двічі коло їх хати трембітала трембіта, оповіщаючи горам і долам про смерть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 310); Чабан щодня згадує Москву і той день, коли так вільно й зазивно трембітала його гуцульська трембіта (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 39).

2. перех. і без додатка. Давати сигнал, оповіщати за допомогою звуків трембіти. Скотарки вже подоїли маржину, і ватаг трембітав, що вже худобу пора гонити пастися (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 40). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 242.)

3. перех. і неперех. Грати на трембіті. || Звучати, лунати (про трембіту).

4. перех. і без додатка. Давати сигнал, оповіщати за допомогою звуків трембіти.